розцвітатися
РОЗЦВІТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗЦВІСТИ́СЯ, іту́ся, іте́шся, док., розм.
Те саме, що розцвіта́ти.
По весні розцвітаються квіти І до осені пишно цвітуть (Б. Грінченко);
Сад розцвівся наш на диво – Все в цвіту та все в меду! (І. Вирган);
Раптом та молоденька лелія виросла висока, висока, квітки на ній дивно розцвілися і спалахнули світлом сріблясто-рожевим (Леся Українка);
[Кармелиха:] Устиме, я б іще оджила коло тебе! Як вишня кучерява, як рожа повная, я б розцвілася і звеселила б твою душу... (С. Васильченко);
Веселка над полем знялася, А хмара у даль одпливла. І в усмішці ти розцвілася, Бо ж вишня на щастя цвіла (Т. Масенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розцвітатися — розцвіта́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- розцвітатися — -аюся, -аєшся, недок., розцвістися, -ітуся, -ітешся, док., розм. Те саме, що розцвітати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розцвітатися — РОЗПУСКА́ТИСЯ (про рослини — розкривати бруньки, квітки, цвіт; про бруньки, квітки, цвіт — розкриватися), РОЗПУСКА́ТИ розм., РОЗПУКА́ТИСЯ (РОЗПУ́КУВАТИСЯ) розм., РОЗПУКА́ТИ (РОЗПУ́КУВАТИ) розм. Словник синонімів української мови
- розцвітатися — РОЗЦВІТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗЦВІСТИ́СЯ, іту́ся, іте́шся, док., розм. Те саме, що розцвіта́ти. По весні розцвітаються квіти І до осені пишно цвітуть (Гр., І, 1963, 86); Сад розцвівся наш на диво — Все в цвіту та все в меду! (Вирган, В розп. Словник української мови в 11 томах