Значення в інших словниках
-
розшуканий —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розшукати. || розшукано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розшуканий —
РОЗШУ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розшука́ти. Ввійшов розшуканий дружинниками Іванко (А. Хижняк).
Словник української мови у 20 томах
-
розшуканий —
Розшу́каний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розшуканий —
РОЗШУ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розшука́ти. Ввійшов розшуканий дружинниками Іванко (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 207).
Словник української мови в 11 томах