Словник української мови в 11 томах

розшуканий

РОЗШУ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розшука́ти.

Ввійшов розшуканий дружинниками Іванко (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 207).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розшуканий — розшу́каний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розшуканий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розшукати. || розшукано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розшуканий — РОЗШУ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розшука́ти. Ввійшов розшуканий дружинниками Іванко (А. Хижняк).  Словник української мови у 20 томах
  4. розшуканий — Розшу́каний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)