Орфографічний словник української мови

розітнутий

розі́тнутий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розітнутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розітнути. || розітнуто, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розітнутий — РОЗІ́ТНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розітну́ти. Бокове скло біля шофера спущено, і чути, як свистить розітнуте машиною польове повітря (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. розітнутий — РОЗІ́ТНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розітну́ти. Бокове скло біля шофера спущено, і чути, як свистить розітнуте машиною польове повітря (Гончар, Маша.., 1959, 15).  Словник української мови в 11 томах