розітнутий
розі́тнутий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розітнути.
|| розітнуто, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовирозі́тнутий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розітнути.
|| розітнуто, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови