розітнутий

розі́тнутий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розітнути.

|| розітнуто, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розітнутий — розі́тнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розітнутий — РОЗІ́ТНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розітну́ти. Бокове скло біля шофера спущено, і чути, як свистить розітнуте машиною польове повітря (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. розітнутий — РОЗІ́ТНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розітну́ти. Бокове скло біля шофера спущено, і чути, як свистить розітнуте машиною польове повітря (Гончар, Маша.., 1959, 15). Словник української мови в 11 томах