розітнутий
розі́тнутий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розітнути.
|| розітнуто, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розітнутий — розі́тнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розітнутий — РОЗІ́ТНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розітну́ти. Бокове скло біля шофера спущено, і чути, як свистить розітнуте машиною польове повітря (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- розітнутий — РОЗІ́ТНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розітну́ти. Бокове скло біля шофера спущено, і чути, як свистить розітнуте машиною польове повітря (Гончар, Маша.., 1959, 15). Словник української мови в 11 томах