1. Словник української мови у 20 томах

розітнутий

РОЗІ́ТНУТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розітну́ти.

Бокове скло біля шофера спущено, і чути, як свистить розітнуте машиною польове повітря (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розітнутий — розі́тнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розітнутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розітнути. || розітнуто, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розітнутий — РОЗІ́ТНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розітну́ти. Бокове скло біля шофера спущено, і чути, як свистить розітнуте машиною польове повітря (Гончар, Маша.., 1959, 15). Словник української мови в 11 томах