Орфографічний словник української мови

роз'єднувач

роз'є́днувач 1

іменник чоловічого роду

пристрій

роз'є́днувач 2

іменник чоловічого роду, істота

про людину

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. роз'єднувач — -а, ч. 1》 Пристрій для швидкого розмикання електромережі високої напруги. Автоматичний роз'єднувач. 2》 перен. Той, хто сприяє роз'єднуванню або роз'єднує (у 2 знач.) кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. роз'єднувач — РОЗ'Є́ДНУВАЧ, а, ч. 1. Пристрій для швидкого розмикання електромережі високої напруги. До вузла роз'єднувача входить ніпель з ущільнювальним кільцем, кільце фракційне, кулачки, нижня кулачкова півмуфта і кільце ущільнювальне (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах