роз'єднувач

роз'є́днувач

-а, ч.

1》 Пристрій для швидкого розмикання електромережі високої напруги. Автоматичний роз'єднувач.

2》 перен. Той, хто сприяє роз'єднуванню або роз'єднує (у 2 знач.) кого-небудь.

Значення в інших словниках

1. роз'єднувач — роз'є́днувач 1 іменник чоловічого роду пристрій роз'є́днувач 2 іменник чоловічого роду, істота про людину  Орфографічний словник української мови
2. роз'єднувач — РОЗ'Є́ДНУВАЧ, а, ч. 1. Пристрій для швидкого розмикання електромережі високої напруги. До вузла роз'єднувача входить ніпель з ущільнювальним кільцем, кільце фракційне, кулачки, нижня кулачкова півмуфта і кільце ущільнювальне (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах