рольник

ро́льник

іменник чоловічого роду, істота

робітник, який обслуговує рол і керує процесом розмелювання волокнистих матеріалів

Значення в інших словниках

1. рольник — -а, ч. Робітник, який обслуговує рол (у 3 знач.) і керує процесом розмелювання волокнистих матеріалів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. рольник — РО́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який обслуговує рол (див. рол²) і керує процесом розмелювання волокнистих матеріалів.  Словник української мови у 20 томах
3. рольник — РО́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який обслуговує рол (у 3 знач.) і керує процесом розмелювання волокнистих матеріалів.  Словник української мови в 11 томах
4. рольник — Рольни́к, -ка́ м. = рільник. Вже був з його добрий погонич або й рільник. Чуб. І. 154.  Словник української мови Грінченка