рольник

Рольни́к, -ка́

м. = рільник. Вже був з його добрий погонич або й рільник. Чуб. І. 154.

Значення в інших словниках

1. рольник — ро́льник іменник чоловічого роду, істота робітник, який обслуговує рол і керує процесом розмелювання волокнистих матеріалів  Орфографічний словник української мови
2. рольник — -а, ч. Робітник, який обслуговує рол (у 3 знач.) і керує процесом розмелювання волокнистих матеріалів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рольник — РО́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який обслуговує рол (див. рол²) і керує процесом розмелювання волокнистих матеріалів.  Словник української мови у 20 томах
4. рольник — РО́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який обслуговує рол (у 3 знач.) і керує процесом розмелювання волокнистих матеріалів.  Словник української мови в 11 томах