рольник
Рольни́к, -ка́
м. = рільник. Вже був з його добрий погонич або й рільник. Чуб. І. 154.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рольник — ро́льник іменник чоловічого роду, істота робітник, який обслуговує рол і керує процесом розмелювання волокнистих матеріалів Орфографічний словник української мови
- рольник — -а, ч. Робітник, який обслуговує рол (у 3 знач.) і керує процесом розмелювання волокнистих матеріалів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рольник — РО́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який обслуговує рол (див. рол²) і керує процесом розмелювання волокнистих матеріалів. Словник української мови у 20 томах
- рольник — РО́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який обслуговує рол (у 3 знач.) і керує процесом розмелювання волокнистих матеріалів. Словник української мови в 11 томах