рольник

РО́ЛЬНИК, а, ч.

Робітник, який обслуговує рол (див. рол²) і керує процесом розмелювання волокнистих матеріалів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рольник — ро́льник іменник чоловічого роду, істота робітник, який обслуговує рол і керує процесом розмелювання волокнистих матеріалів Орфографічний словник української мови
  2. рольник — -а, ч. Робітник, який обслуговує рол (у 3 знач.) і керує процесом розмелювання волокнистих матеріалів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рольник — РО́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який обслуговує рол (у 3 знач.) і керує процесом розмелювання волокнистих матеріалів. Словник української мови в 11 томах
  4. рольник — Рольни́к, -ка́ м. = рільник. Вже був з його добрий погонич або й рільник. Чуб. І. 154. Словник української мови Грінченка