Значення в інших словниках
-
рубильник —
-а, ч. Ручний пристрій для вмикання, вимикання та перемикання електричного струму.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
рубильник —
Лучниця
Словник чужослів Павло Штепа
-
рубильник —
РУБИ́ЛЬНИК, а, ч. Ручний пристрій для вмикання, вимикання та перемикання електричного струму напругою до 500 вольт. Щоб вмикати і вимикати в потрібний час приймачі електричної енергії, застосовують ключі, рубильники, кнопки, вимикачі, тобто пристрої...
Словник української мови у 20 томах
-
рубильник —
А, ч. Рот. Рубильник прикрий.
Словник сучасного українського сленгу
-
рубильник —
(-а) ч.; мол.; жарт. Ніс. ПСУМС, 62.
Словник жарґонної лексики української мови
-
рубильник —
РУБИ́ЛЬНИК, а, ч. Ручний пристрій для вмикання, вимикання та перемикання електричного струму напругою до 500 вольт. Рубильники встановлюють у житлових приміщеннях найчастіше на дошці лічильника і використовують для вимикання всієї квартирної сітки (Монтаж і ремонт.., 1956, 46).
Словник української мови в 11 томах