Орфографічний словник української мови

руйнацький

руйна́цький

прикметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. руйнацький — -а, -е, розм. Те саме, що руйнівний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. руйнацький — РУЙНА́ЦЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що руйнівни́й. Спливали роки і робили свою руйнацьку справу, висрібливши сивизною голову Архипа Спиридоновича (Н. Рибак).  Словник української мови у 20 томах
  3. руйнацький — РУЙНІВНИ́Й (який руйнує що-небудь), РУЙНУВА́ЛЬНИЙ, РУЇ́ННИЙ, РУЇ́ННИЦЬКИЙ, РУЇВНИ́ЧИЙ рідко, РУЙНА́ЦЬКИЙ рідко, РОЗРУ́ЙНИЙ діал.; СПУСТО́ШЛИВИЙ (який руйнує дощенту).  Словник синонімів української мови
  4. руйнацький — РУЙНА́ЦЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що руйнівни́й. Спливали роки і робили свою руйнацьку справу, висрібливши сивизною голову Архипа Спиридоновича (Рибак, Час.., 1960, 123).  Словник української мови в 11 томах