руйнацький

РУЙНА́ЦЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що руйнівни́й.

Спливали роки і робили свою руйнацьку справу, висрібливши сивизною голову Архипа Спиридоновича (Рибак, Час.., 1960, 123).

Значення в інших словниках

1. руйнацький — руйна́цький прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. руйнацький — -а, -е, розм. Те саме, що руйнівний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. руйнацький — РУЙНА́ЦЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що руйнівни́й. Спливали роки і робили свою руйнацьку справу, висрібливши сивизною голову Архипа Спиридоновича (Н. Рибак).  Словник української мови у 20 томах
4. руйнацький — РУЙНІВНИ́Й (який руйнує що-небудь), РУЙНУВА́ЛЬНИЙ, РУЇ́ННИЙ, РУЇ́ННИЦЬКИЙ, РУЇВНИ́ЧИЙ рідко, РУЙНА́ЦЬКИЙ рідко, РОЗРУ́ЙНИЙ діал.; СПУСТО́ШЛИВИЙ (який руйнує дощенту).  Словник синонімів української мови