1. Словник української мови в 11 томах

руйнацький

РУЙНА́ЦЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що руйнівни́й.

Спливали роки і робили свою руйнацьку справу, висрібливши сивизною голову Архипа Спиридоновича (Рибак, Час.., 1960, 123).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. руйнацький — руйна́цький прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. руйнацький — -а, -е, розм. Те саме, що руйнівний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. руйнацький — РУЙНА́ЦЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що руйнівни́й. Спливали роки і робили свою руйнацьку справу, висрібливши сивизною голову Архипа Спиридоновича (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
  4. руйнацький — РУЙНІВНИ́Й (який руйнує що-небудь), РУЙНУВА́ЛЬНИЙ, РУЇ́ННИЙ, РУЇ́ННИЦЬКИЙ, РУЇВНИ́ЧИЙ рідко, РУЙНА́ЦЬКИЙ рідко, РОЗРУ́ЙНИЙ діал.; СПУСТО́ШЛИВИЙ (який руйнує дощенту). Словник синонімів української мови