Орфографічний словник української мови

рукавчик

рука́вчик

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. рукавчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до рукав 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рукавчик — РУКА́ВЧИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до рука́в 1, 2. Човен з розгону увійшов у вузенький рукавчик (І. Волошин). 2. Вузька невелика торбинка. Юрко дивився на рукавчик з маком та зернятами за бантиною (В. Дрозд).  Словник української мови у 20 томах
  3. рукавчик — РУКА́ВЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до рука́в 1, 2. Човен з розгону увійшов у вузенький рукавчик (Вол., Сади.., 1950, 83).  Словник української мови в 11 томах