рукавчик

РУКА́ВЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до рука́в 1, 2.

Човен з розгону увійшов у вузенький рукавчик (Вол., Сади.., 1950, 83).

Значення в інших словниках

1. рукавчик — рука́вчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. рукавчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до рукав 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рукавчик — РУКА́ВЧИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до рука́в 1, 2. Човен з розгону увійшов у вузенький рукавчик (І. Волошин). 2. Вузька невелика торбинка. Юрко дивився на рукавчик з маком та зернятами за бантиною (В. Дрозд).  Словник української мови у 20 томах