Словник української мови в 11 томах

рукатий

РУКА́ТИЙ, а, е, розм. З великими, довгими руками.

Олексій Іванович був чоловік неабиякий: височенного зросту, плечистий, рукатий (Мирний, IV, 1955, 220);

*Образно. Хотіли поганці [фашисти] віднять у нас хату — та ми тую жадність одсікли рукату (Тич., II, 1957, 139).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. рукатий — рука́тий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. рукатий — -а, -е, розм. З великими, довгими руками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рукатий — РУКА́ТИЙ, а, е, розм. З великими, довгими руками. Олексій Іванович був чоловік неабиякий: височенного зросту, плечистий, рукатий (Панас Мирний); Іде, іде дід, дід, несе, несе міх, міх. От такий дідище ..  Словник української мови у 20 томах