рукоблудник РУКОБЛУ́ДНИК, а, ч. Людина, що страждає рукоблудством; онаніст. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках рукоблудник — рукоблу́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови рукоблудник — -а, ч. Людина, що вдається до рукоблудства; онаніст. Великий тлумачний словник сучасної мови рукоблудник — РУКОБЛУ́ДНИК, а, ч. Людина, що займається рукоблудством; онаніст. Словник української мови у 20 томах рукоблудник — ОНАНІ́СТ (той, хто займається онанізмом), РУКОБЛУ́ДНИК. Словник синонімів української мови