рукоблудник

рукоблу́дник

-а, ч.

Людина, що вдається до рукоблудства; онаніст.

Значення в інших словниках

1. рукоблудник — рукоблу́дник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. рукоблудник — РУКОБЛУ́ДНИК, а, ч. Людина, що займається рукоблудством; онаніст.  Словник української мови у 20 томах
3. рукоблудник — ОНАНІ́СТ (той, хто займається онанізмом), РУКОБЛУ́ДНИК.  Словник синонімів української мови
4. рукоблудник — РУКОБЛУ́ДНИК, а, ч. Людина, що страждає рукоблудством; онаніст.  Словник української мови в 11 томах