рутонька

ру́тонька

іменник жіночого роду

рута — трав'яниста рослина

нар.-поет.

Значення в інших словниках

1. рутонька — -и, ж., нар.-поет. Пестл. до рута 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. рутонька — РУ́ТОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до ру́та 1. Ой ти, коте, коточок! Не ходи рано в садочок, Не полохай дівочок, Нехай зів'ють віночок Із рутоньки, із м'ятоньки (примовка).  Словник української мови у 20 томах
3. рутонька — РУ́ТОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до ру́та 1. Ой ти, коте, коточок! Не ходи рано в садочок, Не полохай дівочок, Нехай зів’ють віночок Із рутоньки, із м’ятоньки (Укр. дит. фольк., 1962, 21).  Словник української мови в 11 томах
4. рутонька — Рутонька, руточка, -ки ж. ум. отъ рута.  Словник української мови Грінченка