Значення в інших словниках
-
рутонька —
ру́тонька іменник жіночого роду рута — трав'яниста рослина нар.-поет.
Орфографічний словник української мови
-
рутонька —
РУ́ТОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до ру́та 1. Ой ти, коте, коточок! Не ходи рано в садочок, Не полохай дівочок, Нехай зів'ють віночок Із рутоньки, із м'ятоньки (примовка).
Словник української мови у 20 томах
-
рутонька —
РУ́ТОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до ру́та 1. Ой ти, коте, коточок! Не ходи рано в садочок, Не полохай дівочок, Нехай зів’ють віночок Із рутоньки, із м’ятоньки (Укр. дит. фольк., 1962, 21).
Словник української мови в 11 томах
-
рутонька —
Рутонька, руточка, -ки ж. ум. отъ рута.
Словник української мови Грінченка