Значення в інших словниках
-
рушення —
I р`ушення-я, с., заст. Рух (у 5, 7 знач.). II руш`ення-я, с., книжн., заст. Ополчення. Посполите рушення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
рушення —
РУ́ШЕННЯ¹, я, с., заст. Рух (у 5, 7 знач.). Його рушення, його хода – все було поважне (І. Нечуй-Левицький); Нехай на Заході і Сході Затямить “раса панівна”: Такого рушення народів Історія не зна. Як маки, прапори червоні По всій землі уже цвітуть (С.
Словник української мови у 20 томах
-
рушення —
ОПОЛЧЕ́ННЯ іст. (військо з народних мас, що створювалося на час війни), РУ́ШЕННЯ іст. — Тепер усяк, хто хоче спокою в своїй землі, не покладається лише на ополчення — дружину гуртує навколо себе (Д.
Словник синонімів української мови
-
рушення —
Ру́шення, -ння, -нню, в -нні
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
рушення —
РУ́ШЕННЯ, я, с., заст. Рух (у 5, 7 знач.). Його рушення, його хода — все було поважне (Н.-Лев., І, 1956, 341); Нехай на Заході і Сході Затямить «раса панівна»: Такого рушення народів Історія не зна.
Словник української мови в 11 томах
-
рушення —
Рушення, -ня с. Ополченіе. Владика благословляє нас на рушення. М. 11р. 51. Мов посполитеє рушення латина в царстві завелось. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка