Значення в інших словниках
-
різонути —
див. різати
Словник синонімів Вусика
-
різонути —
[р'ізоунутие] -ну, -зонеш, -зонеимо, -зонеите; нак. -зони, -н'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
різонути —
-ну, -неш, док., перех. і без додатка. Підсил. до різнути.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
різонути —
РІЗОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що і без прям. дод. Підсил. до різну́ти. Блискавично вихопив [Андрійко] з кишені ножа, різонув вірьовку, підхопив зів'ялу Тетяну Павлівну на руки (І. Цюпа); Вода була холодна, вона так і різонула тіло (О.
Словник української мови у 20 томах
-
різонути —
кра́яти (рі́зати) / розкра́яти (розрі́зати) се́рце (ду́шу) кому, чиє, чию і без додатка. Завдавати кому-небудь страждання, муки, душевного болю. — От краще помиріться з Олександрою та живіть, як люди, у згоді! Не крайте мого серця на старість (М.
Фразеологічний словник української мови
-
різонути —
РІЗОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка. Підсил. до різну́ти. Блискавично вихопив [Андрійко] з кишені ножа, різонув вірьовку, підхопив зів’ялу Тетяну Павлівну на руки (Цюпа, Назустріч..
Словник української мови в 11 томах
-
різонути —
Різонути, -ну, -неш гл. Съ силой рѣзнуть. Тут разом різонуто ножем та й амінь. Кв. II. 315.
Словник української мови Грінченка