Орфографічний словник української мови

рісонька

рі́сонька

іменник жіночого роду

капелька, росинка

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. рісонька — -и, ж. Зменш.-пестл. до ріска.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рісонька — РІ́СОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до рі́ска. – Чи проживе рибонька без водиці, чи розцвіте який квіточок [яка квіточка] без рісоньки небесної? Так і я не проживу без твоєї любові (Г. Квітка-Основ'яненко).  Словник української мови у 20 томах
  3. рісонька — РІ́СОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до рі́ска. — Чи проживе рибонька без водиці, чи розцвіте який квіточок [яка квіточка] без рісоньки небесної? Так і я не проживу без твоєї любові (Кв.-Осн., II, 1956, 336).  Словник української мови в 11 томах
  4. рісонька — Ріска, -ки ж. 1) Капля, росинка. 2) Крошка. Ні ріски хліба. Рудч. Ск. II. 27. і ріски в роті не було́ — ничего не ѣлъ и не пилъ. Ном. № 12138. 3) раст. Lemna. Вх. Пч. І. 11. 4) мн. Родъ вышивки. Kolb. І. 47, 49. ум. рісонька, рісочка.  Словник української мови Грінченка