Орфографічний словник української мови

самодисципліна

самодисциплі́на

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. самодисципліна — -и, ж. Дисципліна у власній поведінці; вміння підкоряти свої дії певним вимогам.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самодисципліна — САМОДИСЦИПЛІ́НА, и, ж. Дисципліна у власній поведінці; вміння підкоряти свої дії певним вимогам. Найвимогливішим Максим був до себе, скрізь і завжди дотримувався самодисципліни і раз установлених правил конспірації (В. Козаченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. самодисципліна — САМОДИСЦИПЛІ́НА, и, ж. Дисципліна у власній поведінці; вміння підкоряти свої дії певним вимогам. Найвимогливішим Максим був до себе, скрізь і завжди дотримувався самодисципліни і раз установлених правил конспірації (Коз.  Словник української мови в 11 томах