самодисципліна

САМОДИСЦИПЛІ́НА, и, ж. Дисципліна у власній поведінці; вміння підкоряти свої дії певним вимогам.

Найвимогливішим Максим був до себе, скрізь і завжди дотримувався самодисципліни і раз установлених правил конспірації (Коз., Блискавка, 1962, 135);

Невід’ємною рисою розвитку соціалістичної демократії є виховання політичної активності, високої ідейності, свідомої самодисципліни (Ком. Укр., 11, 1968, 13).

Значення в інших словниках

1. самодисципліна — самодисциплі́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. самодисципліна — -и, ж. Дисципліна у власній поведінці; вміння підкоряти свої дії певним вимогам.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самодисципліна — САМОДИСЦИПЛІ́НА, и, ж. Дисципліна у власній поведінці; вміння підкоряти свої дії певним вимогам. Найвимогливішим Максим був до себе, скрізь і завжди дотримувався самодисципліни і раз установлених правил конспірації (В. Козаченко).  Словник української мови у 20 томах