1. Словник української мови в 11 томах

самодисципліна

САМОДИСЦИПЛІ́НА, и, ж. Дисципліна у власній поведінці; вміння підкоряти свої дії певним вимогам.

Найвимогливішим Максим був до себе, скрізь і завжди дотримувався самодисципліни і раз установлених правил конспірації (Коз., Блискавка, 1962, 135);

Невід’ємною рисою розвитку соціалістичної демократії є виховання політичної активності, високої ідейності, свідомої самодисципліни (Ком. Укр., 11, 1968, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самодисципліна — самодисциплі́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. самодисципліна — -и, ж. Дисципліна у власній поведінці; вміння підкоряти свої дії певним вимогам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самодисципліна — САМОДИСЦИПЛІ́НА, и, ж. Дисципліна у власній поведінці; вміння підкоряти свої дії певним вимогам. Найвимогливішим Максим був до себе, скрізь і завжди дотримувався самодисципліни і раз установлених правил конспірації (В. Козаченко). Словник української мови у 20 томах