самодовліючий
САМОДОВЛІ́ЮЧИЙ, а, е, книжн., рідко. Те саме, що самодоста́тній.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самодовліючий — кн., самодостатній, цілком незалежний <�самостійний>. Словник синонімів Караванського
- самодовліючий — Самовистарчальний, самодостатній, див. автаркія Словник чужослів Павло Штепа
- самодовліючий — САМОДОВЛІ́ЮЧИЙ, а, е, книжн., рідко, заст. Те саме, що самодоста́тній. Словник української мови у 20 томах