1. Словник української мови у 20 томах

самодовліючий

САМОДОВЛІ́ЮЧИЙ, а, е, книжн., рідко, заст.

Те саме, що самодоста́тній.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самодовліючий — кн., самодостатній, цілком незалежний <�самостійний>. Словник синонімів Караванського
  2. самодовліючий — Самовистарчальний, самодостатній, див. автаркія Словник чужослів Павло Штепа
  3. самодовліючий — САМОДОВЛІ́ЮЧИЙ, а, е, книжн., рідко. Те саме, що самодоста́тній. Словник української мови в 11 томах