самодовліючий САМОДОВЛІ́ЮЧИЙ, а, е, книжн., рідко. Те саме, що самодоста́тній. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках самодовліючий — кн., самодостатній, цілком незалежний <�самостійний>. Словник синонімів Караванського самодовліючий — Самовистарчальний, самодостатній, див. автаркія Словник чужослів Павло Штепа самодовліючий — САМОДОВЛІ́ЮЧИЙ, а, е, книжн., рідко, заст. Те саме, що самодоста́тній. Словник української мови у 20 томах