самодокір
САМОДО́КІ́Р, до́ко́ру, ч. Докір самому собі.
Тисячі вболівань та самодокорів дошкуляли [Аліні], мов зубний біль (Ю. Янов., II, 1954, 94).
Словник української мови (СУМ-11)САМОДО́КІ́Р, до́ко́ру, ч. Докір самому собі.
Тисячі вболівань та самодокорів дошкуляли [Аліні], мов зубний біль (Ю. Янов., II, 1954, 94).
Словник української мови (СУМ-11)