Орфографічний словник української мови

самодільний

самоді́льний

прикметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. самодільний — -а, -е, розм. Те саме, що саморобний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самодільний — САМОДІ́ЛЬНИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що саморо́бний. Ось її величність королева ласкаво подає мені роблені власноручно квітки, їх багато лежить у неї на столі поруч з самодільною короною (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
  3. самодільний — САМОДІ́ЛЬНИЙ, а, е, розм. Те саме, що саморо́бний. Ось її величність королева ласкаво подає мені роблені власноручно квітки, їх багато лежить у неї на столі поруч з самодільною короною (Л. Укр., III, 1952, 577).  Словник української мови в 11 томах