самодільний

самоді́льний

-а, -е, розм.

Те саме, що саморобний.

Значення в інших словниках

1. самодільний — самоді́льний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. самодільний — САМОДІ́ЛЬНИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що саморо́бний. Ось її величність королева ласкаво подає мені роблені власноручно квітки, їх багато лежить у неї на столі поруч з самодільною короною (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
3. самодільний — САМОДІ́ЛЬНИЙ, а, е, розм. Те саме, що саморо́бний. Ось її величність королева ласкаво подає мені роблені власноручно квітки, їх багато лежить у неї на столі поруч з самодільною короною (Л. Укр., III, 1952, 577).  Словник української мови в 11 томах