Великий тлумачний словник сучасної мови

саморобний

саморо́бний

-а, -е.

Зроблений власноручно, виготовлений кустарним способом.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. саморобний — саморо́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. саморобний — САМОРО́БНИЙ, а, е. Зроблений власноручно, виготовлений кустарним способом. Штани на всіх білі, з товстого саморобного сукна (І. Нечуй-Левицький); На вузенькому піщаному пероні товпляться люди. З саморобними скриньками, заплічними торбинами (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. саморобний — САМОРО́БНИЙ, ДОМОРО́БНИЙ, ДОМА́ШНІЙ. На саморобних верстатах працювали.. молоді столяри (А. Шиян); Як живі, встали перед очима Бондарі — Василь і Настя: він у доморобній свиті, у великих чоботях (С. Васильченко); Діти сумно дивилися на труну, покриту кусником домашнього полотна (Н. Кобринська).  Словник синонімів української мови
  4. саморобний — Саморо́бний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. саморобний — САМОРО́БНИЙ, а, е. Зроблений власноручно, виготовлений кустарним способом. Штани на всіх білі, з товстого саморобного сукна (Н.-Лев., II, 1956, 403); На вузенькому піщаному пероні товпляться люди. З саморобними скриньками, заплічними торбинами (М. Ол.  Словник української мови в 11 томах
  6. саморобний — Саморобний, -а, -е Самодѣльный, домашняго приготовленія. Це сукно саморобне. Рк. Левиц.  Словник української мови Грінченка