саморобний
САМОРО́БНИЙ, а, е. Зроблений власноручно, виготовлений кустарним способом.
Штани на всіх білі, з товстого саморобного сукна (Н.-Лев., II, 1956, 403);
На вузенькому піщаному пероні товпляться люди. З саморобними скриньками, заплічними торбинами (М. Ол., Леся, 1960, 47);
Готував [Демко] саморобні бомби (Стельмах, І, 1962, 270);
Привезли в Павлів дім молоду, почалося весілля. Пили саморобне пиво (Збан., Сеспель, 1961, 348).
Словник української мови (СУМ-11)