самодільний

самоді́льний

-а, -е, розм.

Те саме, що саморобний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самодільний — самоді́льний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. самодільний — САМОДІ́ЛЬНИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що саморо́бний. Ось її величність королева ласкаво подає мені роблені власноручно квітки, їх багато лежить у неї на столі поруч з самодільною короною (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  3. самодільний — САМОДІ́ЛЬНИЙ, а, е, розм. Те саме, що саморо́бний. Ось її величність королева ласкаво подає мені роблені власноручно квітки, їх багато лежить у неї на столі поруч з самодільною короною (Л. Укр., III, 1952, 577). Словник української мови в 11 томах