1. Словник української мови в 11 томах

самодільний

САМОДІ́ЛЬНИЙ, а, е, розм. Те саме, що саморо́бний.

Ось її величність королева ласкаво подає мені роблені власноручно квітки, їх багато лежить у неї на столі поруч з самодільною короною (Л. Укр., III, 1952, 577).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самодільний — самоді́льний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. самодільний — -а, -е, розм. Те саме, що саморобний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самодільний — САМОДІ́ЛЬНИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що саморо́бний. Ось її величність королева ласкаво подає мені роблені власноручно квітки, їх багато лежить у неї на столі поруч з самодільною короною (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах