Орфографічний словник української мови

самозаспокоєння

самозаспоко́єння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. самозаспокоєння — -я, с. Дія і стан за знач. самозаспокоїтися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самозаспокоєння — САМОЗАСПОКО́ЄННЯ, я, с. Дія і стан за знач. самозаспоко́їтися. Якось визріла в голові [Сеспеля] думка – їхати до Федора Пакришня, але тепер він зрозумів, що то була мрія, щаслива казка для самозаспокоєння (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. самозаспокоєння — САМОЗАСПОКО́ЄННЯ, я, с. Дія і стан за знач. самозаспоко́їтися. Якось визріла в голові [Сеспеля] думка — їхати до Федора Пакришня, але тепер він зрозумів, що то була мрія, щаслива казка для самозаспокоєння (Збан.  Словник української мови в 11 томах