Орфографічний словник української мови

самознищення

самозни́щення

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. самознищення — -я, с. Знищення самого себе.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самознищення — САМОЗНИ́ЩЕННЯ, я, с. Знищення самого себе. А гімн росте, густішає, оркестр, хори злилися, втягли голоси тисяч грудей, розсунених морозом, розідраних екстазом. Жах надзвичайного, захват самознищення, згублення себе, перелиття в єдине, страшне, могутнє.  Словник української мови у 20 томах
  3. самознищення — САМОЗНИ́ЩЕННЯ, я, с. Знищення самого себе.  Словник української мови в 11 томах