самознищення —
самозни́щення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
самознищення —
-я, с. Знищення самого себе.
Великий тлумачний словник сучасної мови
самознищення —
САМОЗНИ́ЩЕННЯ, я, с. Знищення самого себе. А гімн росте, густішає, оркестр, хори злилися, втягли голоси тисяч грудей, розсунених морозом, розідраних екстазом. Жах надзвичайного, захват самознищення, згублення себе, перелиття в єдине, страшне, могутнє.
Словник української мови у 20 томах