Орфографічний словник української мови

самокатний

самока́тний 1

прикметник

від: самокат

арх.

самока́тний 2

прикметник

який котиться під силою своєї ваги

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. самокатний — I -а, -е, заст. Прикм. до самокат. Самокатна рота. II -а, -е, гірн. Який здійснюється під дією сили своєї ваги. Самокатна відкатка вугілля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самокатний — САМОКА́ТНИЙ¹, а, е, заст. Прикм. до самока́т. Самокатна рота. САМОКА́ТНИЙ², а, е, гірн. Який здійснюється під дією сили своєї ваги. Самокатна відкатка вугілля.  Словник української мови у 20 томах
  3. самокатний — САМОКА́ТНИЙ¹, а, е, заст. Прикм. до самока́т. Самокатна рота. САМОКА́ТНИЙ², а, е, гірн. Який здійснюється під дією сили своєї ваги. Самокатна відкатка вугілля.  Словник української мови в 11 томах