самокатник

самока́тник

іменник чоловічого роду, істота

арх.

Значення в інших словниках

1. самокатник — -а, ч., заст. Військовослужбовець самокатних частин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. самокатник — САМОКА́ТНИК, а, ч., заст. Військовослужбовець самокатних частин. На наших очах під'їхав загін самокатників, котрі заявили, що знялись з охорони Зимового палацу (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. самокатник — САМОКА́ТНИК, а, ч., заст. Військовослужбовець самокатних частин. На наших очах під’їхав загін самокатників, котрі заявили, що знялись з охорони Зимового палацу й віддають себе в розпорядження революції (Вітч., 11, 1967, 195).  Словник української мови в 11 томах