Словник української мови в 11 томах

самокатник

САМОКА́ТНИК, а, ч., заст. Військовослужбовець самокатних частин.

На наших очах під’їхав загін самокатників, котрі заявили, що знялись з охорони Зимового палацу й віддають себе в розпорядження революції (Вітч., 11, 1967, 195).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. самокатник — самока́тник іменник чоловічого роду, істота арх.  Орфографічний словник української мови
  2. самокатник — -а, ч., заст. Військовослужбовець самокатних частин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самокатник — САМОКА́ТНИК, а, ч., заст. Військовослужбовець самокатних частин. На наших очах під'їхав загін самокатників, котрі заявили, що знялись з охорони Зимового палацу (із журн.).  Словник української мови у 20 томах