самокатник
САМОКА́ТНИК, а, ч., заст. Військовослужбовець самокатних частин.
На наших очах під’їхав загін самокатників, котрі заявили, що знялись з охорони Зимового палацу й віддають себе в розпорядження революції (Вітч., 11, 1967, 195).
Словник української мови (СУМ-11)