Орфографічний словник української мови

самоліквідація

самоліквіда́ція

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. самоліквідація — -ї, ж. 1》 Ліквідація кого-, чого-небудь за власною ініціативою. 2》 Ліквідація, що відбувається внаслідок занепаду, непотрібності і т. ін. чого-небудь. 3》 Запланований вибух ракети, торпеди та ін., які не вразили ціль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самоліквідація — САМОЛІКВІДА́ЦІЯ, ї, ж. Ліквідація, що відбувається внаслідок занепаду, непотрібності та ін. чого-небудь. Так і зачах [Марковський] після самоліквідації консисторії й через два роки вмер (Іван Ле); Найжахливіше для мене в полюванні – це та мисль...  Словник української мови у 20 томах
  3. самоліквідація — САМОЛІКВІДА́ЦІЯ, ї, ж. Ліквідація, що відбувається внаслідок занепаду, непотрібності та ін. чого-небудь. Так і зачах [Марковський] після самоліквідації консисторії й через два роки вмер (Ле, Міжгір’я, 1953, 24)...  Словник української мови в 11 томах