самоліквідація

САМОЛІКВІДА́ЦІЯ, ї, ж. Ліквідація, що відбувається внаслідок занепаду, непотрібності та ін. чого-небудь.

Так і зачах [Марковський] після самоліквідації консисторії й через два роки вмер (Ле, Міжгір’я, 1953, 24);

Зростання авторитету Комуністичної партії серед українських трудящих мас, особливо серед селянства, привело до самоліквідації цієї дрібнобуржуазної, націоналістичної партії [боротьбістів] (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 42).

Значення в інших словниках

1. самоліквідація — самоліквіда́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. самоліквідація — -ї, ж. 1》 Ліквідація кого-, чого-небудь за власною ініціативою. 2》 Ліквідація, що відбувається внаслідок занепаду, непотрібності і т. ін. чого-небудь. 3》 Запланований вибух ракети, торпеди та ін., які не вразили ціль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самоліквідація — САМОЛІКВІДА́ЦІЯ, ї, ж. Ліквідація, що відбувається внаслідок занепаду, непотрібності та ін. чого-небудь. Так і зачах [Марковський] після самоліквідації консисторії й через два роки вмер (Іван Ле); Найжахливіше для мене в полюванні – це та мисль...  Словник української мови у 20 томах