Орфографічний словник української мови

самообманний

самообма́нний

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. самообманний — -а, -е. Стос. до самообману. || Викликаний, зумовлений самообманом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самообманний — САМООБМА́ННИЙ, а, е. Стос. до самообману; // Викликаний, зумовлений самообманом. Відчула себе [Наталя] поруч з ним маленькою, мізерною, звичайною селючкою, яка тішила себе самообманними почуттями вищості над усім і всіма (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
  3. самообманний — САМООБМА́ННИЙ, а, е. Стос. до самообману; // Викликаний, зумовлений самообманом. Відчула себе [Наталя] поруч з ним маленькою, мізерною, звичайною селючкою, яка тішила себе самообманними почуттями вищості над усім і всіма (Збан., Сеспель, 1961, 421).  Словник української мови в 11 томах