самооплювання

самооплюва́ння

іменник середнього роду

розм.

Значення в інших словниках

1. самооплювання — -я, с., розм. Викриття власних вад, применшення власних достоїнств (у 1 знач.), заслуг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. самооплювання — САМООПЛЮВА́ННЯ, я, с., розм. Викриття власних недоліків, применшення своїх власних достоїнств, заслуг.  Словник української мови у 20 томах
3. самооплювання — САМООПЛЮВА́ННЯ, я, с., розм. Викриття власних недоліків, применшення своїх власних достоїнств, заслуг. А богобудівництво чи не є найгірший вид самооплювання?? (Ленін, 48, 1974, 223).  Словник української мови в 11 томах